Електробезпека дітей: поради батькам

Насправді ймовірність ураження дитини електричним струмом у домашніх умовах не дуже велика. Але електричні прилади можуть бути небезпечними в іншому плані. Ігри з добре працюючими або старими електроприладами можуть призвести до опіків і навіть до пожежі. Найчастіше ви самі можете зрозуміти, чи несуть ваші електроприлади, а також розетки небезпеку, просто глянувши на них. При цьому звертайте особливу увагу на потертості або підпалини.

Нагрівальні прилади, такі як електроплити й електрочайники, як правило, використовують набагато більше енергії, ніж телевізори або настільні лампи. Тому, якщо ми вмикаємо в одну розетку одночасно багато потужних приладів, це може призвести до пожежі.

Загальні поради про електробезпеку

Є кілька порад, які допоможуть запобігти пожежам, пов'язані з електроприладами, незалежно від того, скільки років вашій дитині.

·   Вимикайте всі електричні пристрої, які можуть нагріватись, такі як випрямляч для волосся або праску, відразу ж як тільки ви закінчили ними користуватись. Таким чином ви уникнете ризику виникнення пожежі.

· Періодично оглядайте ваші прилади й розетки, щоби переконатися, що вони придатні для роботи. Підпалини на розетках або потертість дротів означатимуть наявність проблем, які треба негайно усунути.

·

 

Як пояснити дитині, що таке електрика

Рівень допитливості малюка зазвичай зашкалює за всіма показниками, але вивчення деяких явищ може бути вкрай небезпечним. До таких знань відноситься розуміння такої небезпечної речі, як електричний струм.

Як пояснити маленькому чумучці, що це таке і чим можуть закінчитися його дослідження навколишнього світу?

Що таке електричний струм: варіанти пояснень дитині

Варіанти пояснень залежать від фантазії батьків і скрупульозності дитини.

Самий елементарний шлях – розповісти малюкові про те, що у всіх розетках і проводах живе суворий дядько Струм, який дуже не любить, коли його турбують маленькі дітки, і може боляче їх вдарити.

Батьки, які хочуть не просто заборонити дитині лізти куди не треба, але і пояснити, чому так робити не можна, можуть розповісти про те, що у всіх проводах, розетках і електроприладах є багато маленьких кульок – електронів. Поки ми не користуємося електрикою, кульки стрибають на місці. Але як тільки ми включаємо світло, телевізор, праску, кульки починають швидко бігти. І якщо їм на шляху попадається ручка дитини або мамин пальчик, кулькам це не подобається. Вони продовжують бігти вперед, пробивають ручку і пальчики, і це дуже боляче.

Можна замість кульок використовувати аналогію з бджолами, які можуть боляче вжалити. Правда, не кожен малюк зрозуміє, чому бджоли – це погано, тому що швидше за все не стикався з їх укусами.

Також  допоможуть мультфільми, наприклад, «Поради тітоньки Сови» або «Фиксики», де в простій і доступній формі розповідається про електричний струм і електроприлади.

 

 

17.09.2020 Вебінар: "Сучасний вихователь ЗДО. Який він?"

Мета: висвітлити сучасні вимоги до вихователя ЗДО: стиль одягу вихователя, стиль спілкування з батьками і адміністрацією ЗДО, робота над собою, аналіз досягнень та постановка цілей для успішної роботи.

09.09.2020 Вебінар: "Структура ефективного розвивального заняття в закладі дошкільної освіти"

Мета: ознайомити працівників освіти зі структурою розвивального заняття з дошкільниками; показати прийоми якісного використання отриманих знань на практиці; надати інструкції що до самостійного творчого підходу до побудови розвивального заняття.

 

28.05.2020 Вебінар: "Формування екологічної свідомості дошкільника. Форми та методи"

Мета: ознайомити з поняттям «екологічна свідомість», її складовими; розглянути форми та методи які доцільно використовувати  для різних вікових категорій дошкільників; розкрити значення екскурсій в природу для розвитку екологічного мислення дошкільника.

 

14.05.2020 Вебінар: "Як обрати стиль спілкування з дитиною в умовах сьогодення. Прийоми ефективної взаємодії"

Мета: ознайомити працівників освіти з сучасними поглядами на стилі спілкування дітей з дорослими; надати практичні поради щодо вибору стилю спілкування з дітьми; переконати у ефективності демократичного підходу у вихованні.

08.05.2020 Вебінар: "Роль казки у розвитку та вихованні дитини дошкільного віку. ТРВЗ-інструменти"

Мета: розглянути переваги використання казки для розвитку дитини; ознайомити з елементами інструментарію  ТРВЗ та можливостями їх використання задля розвитку дошкільника  через казку.

27.04.2020 Вебінар: "Розвиток уяви в різні вікові періоди. Практикум"

Мета: розглянути характеристики, види та функції уяви; познайомити з особливостями формування уяви в різні вікові періоди; надати практичні підходи для розвитку уяви.

22.04.2020 Вебінар: "Розвиток творчих здібностей дошкільників засобами ТРВЗ (робочі кейси)"

Мета: ознайомити з елементами інструментарію ТРВЗ та його використання задля розвитку творчого потенціалу дошкільника; розкрити переваги використання елементів ТРВЗ-педагогіки при розвитку творчого мислення дитини.

• 

10.04.2020 Вебінар: "Методичні розробки для навчання та розвитку дітей дошкільного віку"

Мета: запропонувати практичні методичні розробки для розвитку та навчання дітей дошкільного віку; подати ідеї для використання цих розробок у процесі навчання дошкільнят. 

03.04.2020 Вебінар: "Як зберегти психічне здоров'я в умовах соціальної ізоляції"

Мета: познайомитися з практичними підходами збереження психічного здоров’я в умовах соціальної ізоляції під час карантину; сформувати розуміння особливостей психічних та соціальних процесів під час вимушеної ізоляції в період карантину; ознайомити з прикладними засобами збереження психічного та фізичного здоров’я; спонукати  до творчих пошуків та професійного самовдосконалення.

30.03.2020 Вебінар: "Використання онлайн-тестів для організації дистанційного навчання в умовах карантину"

Мета: надати інформацію щодо застосування онлайн-тестів в процесі дистанційного навчання;  роз’яснити алгоритми створення та проходження онлайн-тестів на платформі «Всеосвіта»

.

11.03.2020 сеукраїнський науково - практичний онлайн - семінар:

"Дошкільна освіта як складова частина системи безперервної освіти в Україні"

27.02.2020 Вебінар: "Розвиток соціальних навичок у дітей: ігри та вправи"

Мета: ознайомити з ігровими вправами та методиками завдяки яким можна ефективно розвинути соціальні навички у дітей.

08.11.2019 Вебінар: "Фінансова грамотність для дошкільнят та дітей молодшого дошкільного віку"

Мета: ознайомити вихователів з основами фінансової грамотності, які можна використовувати в роботі з дітьми; надати інформацію про особливості роботи з вправами, які дають зрозуміти дітям значення грошей у житті та вміння оперувати ними; про доречність обрання певних видів роботи під час занять з фінансової грамотності .

24.10.2019 Вебінар: "Розвиток мислення та мовлення як складова розвивальних занять для дошкільнят"

Мета: ознайомити з прийомами розвитку мовлення та мислення в роботі з дошкільнятами; із застосуванням дидактичного матеріалу в професійній діяльності; поділитися практичними порадами для самостійного виготовлення навчальних посібників, які стимулюють розвиток мовлення та мислення дітей дошкільного віку.

08.10.2019 Вебінар: "Валізка творчих прийомів та вправ на уроках навчання грамоти"

Мета: ознайомити учасників з творчими прийомами та вправами на заняттях навчання грамоти.

Сертифікат за участь у виставці новаторських практик

 "Дизайн Нової української школи: рік другий"

V серпневого Конгресу освітян Донеччини - 2019

 Якщо дитина – шульга

Найголовніша проблема, яку треба вирішити, – чи насправді дитина шульга. А потім разом з батьками визначити, якою рукою дитина буде писати, виробити єдину тактику дій психолога, вчителя і батьків.

90% людей правші, 10% – лівші або однаково добре володіють обома руками. Ліворукість є генетична, патологічна і соціальна.

Генетична передається по спадковості, патологічна виникає внаслідок мінімальної мозкової дисфункції, що виникає або у процесі внутріутробного розвитку, або при народженні. Висока частота ліворукості серед хворих на епілепсію, олігофренію, шизофренію. Існує поняття соціальна ліворукість – наслідок насильницького переучування дитини.

Насильницьке переучування ліворуких дітей у дошкільному віці й особливо у процесі навчання в початковій школі поряд з усім комплексом негативних впливів школи (адаптація) може стати причиною важких психічних захворювань дитини. Категорично заборонено «подвійне» переучування після двох місяців навчання дитини в першому класі.

Особливості ліворукої дитини

Ліворукість – не відхилення від норми, а індивідуальний варіант, вияв індивідуальності в межах норми. Однак наш світ пристосований для праворуких людей, тому шульги змалечку стикаються з рядом проблем. У ліворуких частіше є неврози, бо в праворукому світі вони відчувають «декстрастрес» (правий стрес), - двері, освітлення, музичні інструменти та багато інших речей розраховані на праворуких людей. У дітей ведуча рука формується до 4-х років. Якщо в 4 роки дитина віддає перевагу лівій руці, і серед родичів є ліворукі, то переучувати не можна. Невроз у цих дітей проявляється у неспокійному сні, тіках, нав’язливих рухах, заїкуватості, енурезі.

Проблемою є методика навчання письму ліворуких дітей, є окрема методика їх роботи на уроках праці. Не рекомендується вимагати, щоб діти писали таким нахилом, як праворукі.

Краще, якщо зошит нахилений вправо, а ліве плече виставлене вперед. Категорично забороняється вимагати від ліворукої дитини невідривного письма.

У ліворуких частіше відзначається дзеркальне письмо, порушення почерку, тремор, неправильне визначення форм букв (оптичні помилки, менша швидкість, гірша зв’язність письма). Не слід вимагати від дитини неможливого, особливо від переученої.

Особливу увагу слід звернути на ліворуких дітей, які тримають при письмі ручку чи олівець над рядочком, при цьому ручка знаходиться в інвертованому положенні і зігнута у вигляді гачка. Це вказує на те, що мовні функції дитини контролюються лівою півкулею (так само, як у праворуких дітей).

«Оборукі» діти – амбідекстри – мають особливості психіки ліворуких дітей, але вони легко звикають писати правою рукою і не страждають від декстрастресу.

Дислексія – порушення читання – має зорово-просторовий характер: діти мають труднощі у сприйнятті слова як цілого, не здатні вловити зв’язку між буквосполученнями і тими поняттями, що вони відображають.

Рекомендації для ефективності навчання

·        Освітлення – світло повинно падати з правої сторони, таку дитину доцільно посадити біля вікна, зліва за партою.

·        Режим дня – у цих дітей підвищена енергоємність протікання психічних процесів і як наслідок – швидка стомлюваність і виснаженість нервової системи.

·        Звертатися до можливостей правої півкулі – швидкість, емоційність сприймання, узагальненість, цілісність, образність, мимовільна пам’ять.

·        Практикувати маніпулювання з моделями і макетами, схеми.

·        Спиратися на зорові, дотикові відчуття.

·        Наочність, індивідуальна робота.

·        Ці діти вербально обдаровані, акцент можна робити на гуманітарних предметах.

Пам’ятка

для батьків ліворуких дітей.

    Надавайте дитині можливість удосконалювати рухи під час занять спортом і рухливих ігор.

    Допомагайте дитині розвивати просторову уяву – пропонуйте їй щось конструювати (спершу ігри з мозаїкою, потім з конструктором, виготовлення аплікацій, іграшок тощо)

    Розвивайте уявлення дитини про час і простір, грайте з нею у настільні ігри: доміно, шашки та шахи. Також для цього доцільно використовувати кубики Косса, квадрати Нікітіна, дощечки Сегена, конструктори, пазли, набір кубиків різної форми.

    Ліпіть з дитиною. Виготовлення навіть простих фігурок із пластиліну чи глини потребує узгоджених рухів та аналізу зразка за різними ознаками, відтворення цих ознак у роботі. Крім того, робота з пластичним матеріалом розвиває дрібну моторику рук, що позитивно впливає на рухові та мовленнєві функції.

      Давайте дитині трудові доручення, особливо пов’язані з лічбою предметів та їх правильним розміщенням (наприклад, накривати на стіл).

    Давайте дитині змогу обслуговувати себе самостійно. Проте для того, щоб дитині було простіше орієнтуватися, на одязі, наприклад, нашийте мітки або допомагайте їх ставити. Наприклад, на сорочці є кишеня з лівого боку – «Там, де кишенька на цій сорочці – там ліва рука»

    Звертайте увагу на те, щоб на лівій руці дитини постійно був маркер.

    Ознайомтеся з науково-популярними виданнями та часописами, які висвітлюють особливості розвитку дитини-шульги, щоб краще розуміти особливості своєї дитини.

    Потурбуйтесь, щоб за робочим столом дитини світло падало з правого боку.

    Кладіть матеріал, потрібний у роботі, ліворуч від дитини-шульги.

    Садовіть дитину-шульгу завжди зліва від сусіда. В такому разі ліва робоча рука дитини-шульги не матиме обмежень для рухів.

    Надавайте кінестетичне або візуальне підтвердження під час ознайомлення дитини з новим матеріалом.

Такі дні тижня, як неділя, субота, неділя, понеділок, діти знають краще, ніж вівторок, середу і четвер. Отже, назви днів тижня засвоюються дитиною у зв'язку з його життєвим досвідом, характером діяльності, емоційними переживаннями, що виникли у зв'язку з її змістом у різні дні тижня. Я пропоную в ігровій формі закріпити знання днів тижнів.

 У ДИТИНИ ІСТЕРИКА В МАГАЗИНІ? ЩО РОБИТИ, ЩОБ НАЗАВЖДИ ПРО ЦЕ ЗАБУТИ?

Спробуйте зрозуміти причини виникнення істерики у вашої дитини. Нам, батькам, треба знати це, оскільки тоді легше сприймаються самі капризи, ми не дратуємось і своєю поведінкою і діями ще більше не роздуваємо дитячу істерику.

Отже, якіможуть бути причини:

 1.Коли у дитини виникає істерика, одразу треба звернути увагу нафізіологічні моменти – можливо дитині жарко, вона хоче їсти чи пити, втомилась(оскільки ви вже другу годину ходите по магазинам). Якщо вони мають місце, якомога швидше спробуйте виправити ситуацію і усунути фізіологічний дискомфорт.

2. Всідіти егоцентричні по натурі– це значить, що вони нездатні дивитись на все що відбувається навкруги з точки зору інших людей,вони не можуть поставити себе на місце інших.Звичайно це все не тому, що вони не хочуть, а просто банально не можуть в силу особливостей розвитку психіки. Отже, діти не здатні зрозуміти, що може не вистачити грошей на продукти, через те що буде куплена іграшка і будуть вимагати свого, бо вони так ХОЧУТЬ.

3. У маленьких діток щене розвинене відчуття часуі коли їм відмовляють, то вини думають, що відмова розповсюджується на «взагалі», тобто їм тяжко зрозуміти, що завтра чи ввечері можна буде купити щось (чи з’являться гроші, чи зайдете в магазин, де ви знаєте ця іграшка набагато дешевша).

3. Якщодіти не розуміють слово «Ні»,тобто коли малечане звикла, що їй відмовляють є ризик виникнення істерик не лише в магазині, а і в будь-якому іншому місці.Це тема меж і правил. Дитина перевіряє батьків, вибудовує межі дозволеного.Це окрема тема, на яку будуть окремі рекомендації.

4. Ще одна причина – ваш малюкманіпулює.Він сформував для себе зв’язок «якщо підключу сльози і плач – досягну свого».

Безпосередньо під час приступу істерикитреба всім своїм видом показати дитині, що ви:

а) твердо стоїте на своєму;

б) слізьми і плачем дитина не досягне свого;

в) любити свою дитину навіть “таку”.

1. Це означає, щобез приниження, фізичного і вербального насилля, криків дати дитині «перебіситись»при цьому СПОКІЙНО! стоячи поряд (можна займатися своїми справами – читати етикетку чи говорити по телефону, але мати дитину в полі зору).

2. Якщо дитина довгий час не може прийти в себе, ви можете сказати, що вамне подобається така її поведінка (а не сама дитина), і якщо вона не припинить, то ви її силою заберете з магазину додому!Важливо попередити, а потім і вчинити так як сказали! Повірте, таке доведеться зробити всього пару разів. Якщо ви робите все правильно істерики ставатимуть менш частими та менш тривалими. Діяти за таким планом інколи заважають почуття сорому, страху – «що подумають інші», «він б’ється головою, який жах, що скажуть інші». Намагайтеся відкинути ці почуття і сконцентруватись на власній дитині.

3. Якщо дитина вас чує, то ви можетесказати, що ви поряд, чекаєте коли дитина заспокоїться і чекаєте, коли зможете її обняти.

4. Якщо дитина більш менш заспокоїлась можнаспробувати пояснити причину відмови.Крім того,треба дати можливість дитині зрозуміти, що ви її розумієте. Часто діти думають, що ми просто не знаємо, що вони хочуть, та коли ми скажемо, озвучимо це їм, наприклад, «Назар, я тебе почула і зрозуміла – ти хочеш машину, але в мене є гроші лише на продукти», сприйняти відмову легше.

Важливопопередити прояви істерикв магазині. Як це зробити:

1. Перед тим як йти до магазинуобговоріть з малюком, що ви будете купляти, порадьтесь з ним і, якщо дитина доросла – визначте скільки грошей ви витратите. Наприклад, ми з моїм 2-річним сином пишемо списки – я свій, а він свій (звичайно він просто малює, але ним це сприймається як важлива справа!)

2. Якщо ви відчуваєте, що ваша дитина, ще може влаштовувати істерики в магазині,нагадайте їй якої поведінки ви від неї очікуєте безпосередньо перед дверима магазину(не хватати все з поличок без просу, не кричати…)

3.Коли обираєте товар, попросіть дитину знайти необхідний(інколи можна зробити вигляд, що ви не можете щось знайти). Таким чином малеча відчуває відповідальність і свою значимість. Крім того, вона занята і тому нудитись в неї просто немає часу.

4. Якщо в магазині малюк чогось дуже хоче і ви бачите, що істерика “не за горами” –дістаньте олівець з листочком і напишіть в його власному «Списку бажань» і скажіть, що наступний раз (або коли ви вирішите) ви врахуєте його бажання і розрахуєте на це гроші. Таким чином дитина розуміє, що ви почули її і потурбуєтесь про те, що вона хоче. Ще один варіант, як можна вчинити, якщо дитину дуже зацікавила іграшка, яку ви не планували купляти – сказати «Яка гарна річ!Давай ми напишемо листа Дідові Морозу і розкажемопро цю річ – давайроздивимось її якомога краще, щоб описати всі деталі.» Звичайно, другий спосіб працює з молодшими дітьми допоки вони вірять в Діда Мороза.

5. Буває так, що черги біля каси надзвичайно великі і малюк втомлюється стояти. Спробуйтепридумати нескладні ігри – порахувати, що купили, визначити, які кольори переважають, перечитати список… варіантів ігор дуже багато, все залежить від вашої фантазії.

6. Не забудьтепохвалити свою дитину на виході із супермаркетуза гарну поведінку. Звичайнопохвала повинна бути описовою.

 

 ДИТИНА НАМАГАЄТЬСЯ ПОВЕРНУТИ СВОЮ ІГРАШКУ!ЯК ВІДРЕАГУВАТИ?

Уявіть ситуацію. Ваш малюк мирно копає в пісочниці. До нього підходить інший малюк і забирає його іграшку. Ваша крихітка розгнівана і намагається силою повернути свою власність.

Чому діти так бурхливо реагують, коли беруть їх іграшки?Відповідь проста: по-перше, їм шкода розлучатися зі своєю іграшкою, а по-друге, вони поки не розуміють, що іграшки беруться на час, і завжди повертаються до своїх господарів. І тільки після 3-х років дитина почне розуміти, що таке власність.

Що треба зробити батькам?

Терміновороз’єднати малюків, якщо вони зчепились.

Показати своїй дитині, щови на її боцітакою фразою:«Ти хочеш, щоб машинка залишилась у тебе?»

Сказати про почуття і бажання іншої дитини:«Хлопчику сподобалась твоя іграшка, і він хотів би з нею трохи пограти. Давай, дамо йому її ненадовго. Знаєш, як він зрадіє!».Звертаємося до хлопчика:«Ти хочеш помінятися іграшками?»

Якщо згоду від хлопчика отримано, намагаємосяспонукати свою дитину поділитися іграшкою(але не змусити!):«Подивися, у (ім’я хлопчика) є цікавий трактор. Ви можете помінятися: ти йому на трохи даси свою машинку, а він тобі свій трактор – теж на трохи ».Можна запропонувати своїй дитині поміняти свою машинку на одну з двох-трьох іграшок хлопчика (тобто надати своїй дитині додаткову свободу вибору). Або запитайте у своєї дитини, чи можна буде пограти в його іграшку, коли він сам награється. Найчастіше відповідь буває позитивною.

Якщоваша дитина не погоджується розлучатися зі своєю іграшкою ні за яких умов, що ж, це його право. Ввічливо відмовте іншій дитині: «Вибач, (ім’я хлопчика), (ім’я своєї дитини) хоче сам поки пограти в свою машинку».

Але якщо конфлікт продовжує наростати, можна спробувати переключити увагу дітей на якусь спільну гру: навантажувати трактором пісок в машинку або пограти в квача-наздоганялки. І вже якщо гра зовсім не налагоджується – розвести по різних «кутах».

Таким чином, мине «зациклитися» на негативній поведінці своєї дитини(у якійсь мірі воно навіть виправдано – він захищав свою власність доступними йому способами), апоказуємо, як треба чинити в подібних ситуаціях. Тобто потрібно не битися, а домовлятися словами.